17 березня у ТРК «МОСТ-сіті» відкрили фотовиставку присвячену хронікам життя на тимчасово окупованому півострові «Історії з окупованого Криму». В експозиції 22 знімки українських репортерів.
Правозахисники разом з родичами політв’язнів намагаються привернути увагу української та світової спільнот до фактів порушень прав людини. Минулого року цю виставку показали на саміті в Хорватії. Дізнатися більше про кожну з історій дніпряни можуть до 24 березня.
«Важливо продемонструвати, що кримські татари, хоч і сповідують іншу релігію та розмовляють іншою мовою — такі самі як ми, українці. Коли спілкуєшся з цими людьми, то розумієш як їм необхідна ця увага та відчуття, що материкова Україна про них не забула» — сказала Альона Савчук під час відкриття виставки. Разом з колегами вона документувала життя сімей кримських політв’язнів з 2014 до 2019 року, поки не отримала від ФСБ заборону на в’їзд у 10 років. Причина — загроза національній безпеці РФ.
Іншим пощастило менше: російська влада досі отримає 15 журналістів за ґратами. Серед них, кореспондент Владислав Єсипенко. 10 березня 2021 р. у Сімферополі він поїхав робити сюжет про захід на честь Дня народження Т. Шевченка. Його позбавили волі на 5 років.
«Під час обшуку представники ФСБ у його машину підкинули вибухівку. Владислав переніс тортури електричним струмом, побиття, погрози вбивства. Його змушували відмовлятися від адвокатів та взяти провину на себе. Такими арештами влада РФ намагається залякати людей», — розповіла Катерина, дружина Владислава, під час відкриття виставки.
На відкритті виставки побував голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець. Його брат, Євген Панов, був незаконно ув'язнений окупаційною владою у 2016 році. Євген повернувся додому внаслідок останнього обміну політв'язнів у 2019 році. Ігор впевнений, що належний тиск світової спільноти на Кремль міг би допомогти звільнити наших громадян.
«Україна має просувати серед країн-партнерів механізми примусу Росії до безумовного звільнення українських політв'язнів та цивільних заручників. Кабмін має нарешті ухвалити всі необхідні порядки, щоб імплементувати законодавство про соціальну та правову підтримку заручників та їхніх родин. Наразі ці категорії громадян залишаються незахищеними, а держава не реалізовує свої засадничі функції в цих питаннях належним чином».
Масштабні переслідування почалися з першого дня окупації півострова. Зараз арештовані понад 150 людей, більшість з них — кримські татари. Викраденими вважаються 43 українські активісти, одним з яких є Валентин Вигівський, названий Росією шпигуном. Він утримується РФ вже 9 років у колонії суворого режиму. Єдиний зв'язок батьків з бранцем — це нечасті листування. Останній лист батько Валентина, Петро, отримав півтора місяця тому.
«Його вісточки до лютого 2022 року — це два листи А4 дрібним почерком, де він міг описувати своє відношення до Росії. Зараз, через загострення тиску на нього як українця, він ледь пише одну повну сторінку, де розповідає виключно про внутрішні переживання та ставить питання про наші справи», — каже Петро.
.jpg)
.jpeg)
.png)
