6 лютого у зв’язку з низкою нових вироків, які було винесено на початку 2025 року в російських судах свавільно затриманим на тимчасово окупованих територіях цивільним українцям, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля провело пресбрифінг «11 років за порятунок матері, 27 років за протест: російські суди активізували незаконні переслідування українців». 

11 років в'язниці – саме такий вирок ухвалили у російському суді цивільному українцю Івану Забавському у січні цього року за сфабрикованою справою про шпигунство. Івана схопили восени 2022 року, коли він намагався вивезти матір з тимчасово окупованої території на Харківщині, але так з нею і не зустрівся. Мати Івана – Марина Забавська розповіла, що не знала нічого про сина майже півроку. Увесь цей час його тримали в нелюдських умовах і постійно катували. Лише у травні 2023 року жінка дізналася – сина судять у Санкт-Петербурзі.

Ще однією трагічною історією насильницького поводження під час незаконного ув’язнення в російських тюрмах поділилася Тетяна Гулевська – мати Григорія Сінченка. Зараз російська влада намагається засудити його на 27 років позбавлення волі. Григорій вже вдруге знаходиться в незаконному ув'язненні, потребує медичної допомоги, якої йому не надають. Вперше він був затриманий у Донецьку у 2016 році та був звільнений під час великого “обміну” у грудні 2017-го.

Ці дві долі – одні з тисяч серед тих цивільних українців, які стали жертвами незаконних переслідувань російського режиму за політичними мотивами.

‍

“З 2014 року російська влада використовує політичні переслідування українців як інструмент боротьби з нелояльними до окупаційного режиму. Але з 2022 року ситуація загострилася – Росія почала сотнями, а то й тисячами свавільно затримувати цивільних громадян України, утримувати їх інкомунікадо, тобто не підьверджуючи факту затримання, без доступу до правничої допомоги, до листування, до контакту з родичами. За даними Парламентської асамблеї Ради Європи, станом на початок жовтня 2024 року 66 тисяч українців визнано зниклими безвісти, військовополоненими чи незаконно ув’язненими цивільними. За нашими оцінками, близько 20 тисяч цивільних українців є саме незаконно позбавленими особистої свободи”, – такою сумною статистикою поділився голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець.

 

Як зазначила Людмила Гусейнова, правозахисниця, голова ГО «Нумо,сестри!», яка є колишньою заручницею росії й зараз бореться за звільнення цивільних людей, вказані цифри продовжують зростати. 

“Там, на тимчасово окупованих територіях, знаходяться люди, котрі вважають себе громадянами України, але їх примушують отримати російський паспорт. Я вважаю, що ми маємо пам'ятати, що ми боремося не за територію. Ми боремося за людей, котрі там залишилися. Це наші люди, це громадяни України. Ми маємо про це пам'ятати. І ми маємо робити все, щоб вони були з нами, щоб вони знали, що наша підтримка ніколи не закінчиться”, – наголосила Людмила Гусейнова.

 

Запрошена до слова адвокатка центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Анна Козьменко розповіла, що одним з найдієвіших інструментів впливу на рф, яка порушує всі можливі права людини, в питанні звільнення цивільних незаконно ув’язнених українців є звернення до міжнародних інституцій та максимальний розголос про них.

“До 2022 року доволі ефективним механізмом був Європейський суд з прав людини … Єдиний орган, який зараз може розглядати скарги, приймати якісь тимчасові заходи є Комітет ООН з прав людини, членом якого також є росія. Тобто туди можна звертатися. І загалом, з огляду на наш досвід, чим більше звернень, тим більше це буде прискорювати процес звільнення”, – додала адвокатка.

 

Олег Гущин, юридичний радник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, погодився, що проблема з поверненням незаконно ув’язнених росією цивільних українців дійсно дуже велика. Він уточнив, що за 61 процедуру взаємних звільнень повернулись до своїх рідних 3 958 українських військових і лише 173 – цивільних. Причиною цього є повне ігнорування росією міжнародного права. Водночас Олег Гущин закликав усіх родичів незаконно ув’язнених цивільних осіб звертатися до Координаційного штабу, який фіксує всі справи.

 

Наталія Ящук, старша менеджерка з напрямку подолання наслідків війни Центру громадянських свобод, повідомила, що 28 січня 2025 року була запущена кампанія People First. Вона виникла на тлі заяв президента США про наміри проводити консультації й перемовини з країною-агресоркою.

“Основне гасло цієї кампанії – люди перш за все. Ми не знаємо достеменно, скільки людей утримується в російських катівнях, СІЗО, тюрмах, колоніях, оскільки відомо, що рф створює місця утримання, які ніде не фіксуються і в яких сотні людей утримуються без належного харчування, навіть без води та елементарних побутових умов. Такі повідомлення ми отримуємо досить давно. Відповідно, жодні перемовини не можуть початися, допоки всі цивільні не будуть звільнені без будь-яких умов і без будь-яких перемовин”, – наполягає Наталія Ящук.

‍

Як зауважив Ігор Котелянець, жертвами переслідувань серед цивільного населення на тимчасово окупованих територіях, кого власне найбільше бояться окупанти, переважно стають учасники АТО та їх родичі, журналісти, активісти, державні службовці. 

Завершуючи брифінг, Ігор Котелянець відзначив, що значна кількість цивільних звільнилася поза межами процедури взаємних звільнень, які здійснюються Координаційним штабом. Після повернення на підконтрольну Україні териториторію, вони стикаються з проблемою доведення факту позбавлення особистої свободи, після чого вони можуть отримати державну допомогу.

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у 2024 році провело дослідження, на основі якого підготувало “Експертний аналітичний огляд та рекомендації щодо доведення факту незаконного позбавлення особистої свободи цивільних громадян України внаслідок збройної агресії РФ проти України”, в якому викладено проблеми доведення факту незаконного ув’язнення та рекомендації щодо їх вирішення.

‍

Запис пресбрифінгу доступний для перегляду за посиланням.

‍