Голова Об’єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець дав інтерв’ю на 5 каналу, де розповів про недоброчесні схеми викупу заручників з полону РФ, російських адвокатів, а також про виклики що постали перед міжнародною та українською системами безпеки в контексті звільнення цивільних.
‍

«За юридичними критеріями, що ми використовували до 24 лютого, політв’язнів наразі близько 200. Але по суті на сьогодні ув’язнених за політичними мотивами тисячі — це цивільні з новоокупованих території, проти яких клепають справи на основі протидії «спеціальній воєнній операції». Під цією протидією може матися на увазі відмова від російського паспорта, татуювання з нашою символікою та будь-який прояв проукраїнської позиції», — вважає Ігор.

За даними Омбудсмана з прав людини Дмитра Лубінця РФ утримує понад 20 тис. цивільних заручників. Однією з найболючіших проблем сучасної України є відсутність механізму їхнього повернення. 90% обмінів стосуються військовополонених, адже їхнє визволення передбачене Женевськими конвенціями та відбувається внаслідок політичних перемовин. Ситуація з цивільними загнала систему міжнародної безпеки у глухий кут — конвенції не передбачають, що країна-агресор в принципі може утримувати цивільних, а тим паче масово перевозити їх на свою територію. Щобільше, росіяни не визнають факти зневолення цивільних, вбачаючи в цих людях військовополонених, бо ці люди тим чи іншим чином протидіяли окупації. А якщо не визнають себе винними — то і не обмінюють.

Через проблеми з поверненням цивільних виникло шахрайство під виглядом викупу людей з полону. Дехто обіцяє за гроші повернути бранця додому, а потім з отриманими коштами зникає.

«Перші приклади подібних махінацій з'явилися у 2015 р., проте зараз набрали масовості. Немає кіоску, де за гроші можна викупити свою рідну людину з російського полону. В Україні кількість людей, що входить в переговорну групу, дуже обмежена. Боротьбу за звільнення цивільних, що ведеться з боку держави, очолює Дмитро Лубінець, Омбудсман з прав людини. Тож рідним в першу чергу слід продовжувати вимагати від нашої держави створювати механізми звільнення цивільних», — відповідає Ігор.

Інша сторона обману на цьому ґрунті — російські адвокати, яких наймають родичі цивільних заручників. Сім’ї, сподіваються на те, що адвокати будуть відстоювати правосуддя, але натомість захисники часто вмовляють заручників визнати вину, легітимізуючи незаконні звинувачення.

«Що можна зробити для повернення цивільних? У міжнародній площині — впровадити окремий пакет санкції за порушення прав людини, документувати докази скоєння РФ цього воєнного злочину та публічно і голосно вимагати повернення людей додому. Але найкраще — донатити на ЗСУ, бо саме мовою військових перемог можна зробити Росію більш говіркою», — відповідає Ігор.

У кінці інтерв’ю торкнулися історії псевдоволонтерів, про яких написав пост у своєму Facebook. У центрі столиці група молодиків, одягнених у камуфляж ось уже кілька місяців збирає пожертви на допомогу ЗСУ. Для цього «волонтери» щодня ставлять на Хрещатику столи, на них розміщують скляні коробки й чіпляються до перехожих з проханням дати скільки не шкода на підтримку українських захисників. Нещодавно у «Військовому кур'єрі» вийшло розслідування на цю тему, в якому грамотно розказано що у цій схемі не так і чому ці люди не є тими, за кого себе видають.

Пам’ятайте, що донатити на ЗСУ треба чесним та прозорим організаціям!