“Коли мене відпустили окупанти, я ж не могла поїхать додому: це ж окупована територія – Велика Знам’янка біля Енергодара. Мене-то відпустили, але ж вдома вже шукали і чекали їхні на мене, бо ми ж в ув’язненні були свідками їхніх злочинів і бачили дуже багато: їхніх військових, розташування, позивні… Я спочатку була в іншому населеному пункті Запорізької області, у знайомих на окупованій території”.
Олену Ягупову окупантам здали знайомі: за те, що вона дружина військового ЗСУ. Жінка пробула в неволі понад пів року. Її допитували з пакетом на голові, погрожували струмом, демонстрували перед російськими ЗМІ, а потім – відправили в трудове рабство – копати окопи для російської армії на окупованій території. Виїжджала через країну-агресора в об’їзд, щоб нарешті дістатися до рідних. В Україні чекали чоловік і доньки. Після звільнення Олена з чоловіком повінчалися в церкві.
Олена пояснює, чому ексбранцям житло дуже потрібне зразу після звільнення і підтримує нашу петицію: за законом, людям після поневолення окупантами має бути надане тимчасове житло поза чергою.
Будь ласка, допоможіть відновити законну справедливість - підпишіть цю петицію, щоб влада Запоріжжя виділила цим постраждалим житло (там є відеопояснення, як правильно зареєструватися, щоб швидко підписати): https://petition.e-dem.ua/zaporizhzhia/Petition/View/44
“Коли змогла виїхати з окупації, то поїхала в Запоріжжя: треба ж було писати у поліцію заяву і зафіксувати воєнні злочини. Але це виявилося не так просто: ніхто не допомагав, не підказував, в лікарні казали – йдіть до сімейного лікаря, з якими скаргами прийшли, те ми і будемо писати. Лікарі не хотіли фіксувати навіть, що я була в незаконному ув’язненні і це наслідки полону, не хотіли робити медичне документування за Стамбульським протоколом", - ділиться Олена.
"Тільки цього року вже, коли я була в Лісовій Поляні мені лікарі зробили медичне документування. Тобто після полону пройшло більше року! Бо ніде не написано, що лікар це зобов’язаний зробити обов’язково. І ніхто на це не звертає увагу. А після полону затягуються шрами,а щось може ще гірше стати.
У мене тепер нема 10 зубів, закрита черепно-мозкова травма, пошкоджені суглоби – плечовий правий і кульшовий правий, а ще через те, що коли росіяни били по голові в зігнутому стані, то дуже багато проблем зі спиною. Але при цьому мені довелося нещодавно окремо доводити офіційно зв’язок свого стану здоров’я із ув’язненням: що це через тортури окупантів. Бо у мене після ув’язнення інвалідність написана “внаслідок загального захворювання”, а не внаслідок полону! А так – хочеш, то лікуйся за свої кошти і обстежуйся.
І живи ще десь. Звісно, після ув’язнення я розуміла, що додому не можна їхати. Але ж нема, де жити, надовго ніхто не приютить. Раніше, кажуть, люди їхали в Запоріжжя і їх там зустрічали, розміщали в гуртожитках, а зараз ніхто не зустрічає не розміщує.
У мене житло на окупованій території, і зараз комісії кажуть, що у реєстр пошкодженого і знищеного майна вони вносять, але якесь підтвердження і компенсація будуть тільки тоді, коли буде деокупація. Зараз нічого не компенсують, а житла нема.
Були знайомі в Запоріжжі, мій чоловік вислав їм гроші, і вони зняли для мене квартиру, я туди приїхала. І це добре, що були кошти на це і така можливість, не у всіх вона є.
Зрозумійте: людина, яка вийшла з полону, з незаконного ув’язнення і житла в неї нема або зруйновано, або на ТОТ, вона психологічно і фізично поламана, бо її там ламали. Ти і так пройшов стільки, що вже не знаєш, як із цього викарабкатися, а ще й не маєш, де посидіти, поспати. А ще маєш думати, де тобі знайти ті гроші швидко, щоб зняти житло, хто тебе пустить у нього, і думати, щоб не прострочити платіж, щоб не вигнали тебе.
І коли у людини нема свого прихистку, куди прийти, мало того, що вона після полону, це далі людину травмує і психологічно добиває до кінця. Що свого кутка нема. Щоб знати, що це твій маленький безпечний світ”, - підсумовує Олена Ягупова.
Просимо вас: підтримайте людей, що були в російській неволі - підпишіть петицію! В ній ми закликаємо Запорізьку міську раду першочергово з міських фондів надати тимчасове житло людям, що пройшли полон і незаконне ув'язнення. Дуже просимо про підпис та поширення: це допоможе ексбранцям!
Якщо петиція набере 750 голосів, вона буде передана на розгляд постійної депутатської комісії Запорізької міської ради та до профільних виконавчих органів міської ради.
