“Відмова прийшла просто листом на пошту, підстава – недостатньо голосів”.  

“Мені допомогав юрист, тому що сам я не зміг розібратись: було забагато нюансів. Без юридичного супроводу це зробити майже неможливо”.

“Розгляд тривав декілька місяців, на “гарячій” лінії не могли надати відповідь, чому так і скільки чекати. Інформацію про відмову також почув по телефону, письмової відповіді не було. Ніхто не хотів дійсно надати допомогу”.

“Щодо самого заповнення було дуже важко зрозуміти, як зробити, бо чіткого переліку документів до заяви не було. Спочатку було відмовлено через відсутністності достатньої кількості доказів, я була вимушена повторно подавати з максимально можливою кількістю документів, але письмову відмову так і не отримала. Інформацію ми отримали лише після подання адвокатського запиту щодо розгляду. Другий раз розглядали більше місяця по часу і вже було позитивне рішення”.

Нагадаємо: реалії такі, що коли цивільну особу поневолили окупанти і ця людина потім звільнилася не в результаті так званого "обміну", а самостійно повернулася додому чи на підконтрольну Україні територію, то їй доводиться самостійно доводити факт, що особа дійсно перебувала у незаконному ув'язненні ворогом.

ГО Об'єднання родичів політв'язнів Кремля за підтримки Міжнародний фонд "Відродження" працює над ефективним алгоритмом доведення факту незаконного ув'язнення щодо тих цивільних, які звільнилися самі.  Для цього ми розглядаємо ваші відгуки - з якими проблемами колишні політв'язні, незаконно ув'язнені цивільні та їхні родичі зіштовхнулися під час офіційного доведення факту поневолення.

• Почнімо з того, що частина незаконно ув’язнених цивільних взагалі не бажають оформлювати доведення факту ув’язнення саме через складність процедури та відмови у надання “статусу” іншим особам, які були незаконно позбавлені свободи разом з цими людьми.
• Інші були змушені подавати заяву повторно, адже не мали жодних відповідей від Комісій, жодних письмових коментарів щодо розгляду.
• Частині таких заявників потім сказали, що можливо звернення загубилось.
• Часто причина відмови була зазначена лише усно під час звернення на “гарячу” лінію: недостатньо документів для прийняття рішення та підтвердження факту незаконного ув’язнення (подробиць про необхідний список документів не було).
• Заявники стверджують: щодо самого заповнення документів дуже важко зрозуміти та розібратися самостійно, оскільки немає чіткого переліку документів до заяви. Потрібна допомога юристів. Частина людей не знають, що можуть звернутися до нашого ГО безоплатно і мусили звертатися до приватних юристів по допомогу.
• Велика частина заявників вказує, що чіткої причини відмови Комісії їм так і не назвали, а на гарячій лінії по телефону зазначили, що потрібно додати ще документи до заяви.  
• Деякі заявники таки отримали письмову відповідь, що мало підтверджувальних документів, але без списку необхідних документів.  
• Зазвичай постраждалі незадоволені тим, що розгляд триває дуже довго, декілька місяців, і потім може навіть не прийти офіційна відмова.  

У деяких випадках особи навіть не отримували рішення про відмову у встановленні факту - члени комісії просто утримувалися від голосування і, таким чином, рішення щодо особи не приймалося, факт позбавлення особистої свободи не був встановлений. У подальшому особа для захисту своїх прав може звертатися із адміністративним позовом до суду. При тому цей інструмент захисту права не є дієвим в даному випадку, оскільки у разі позитивного для заявника рішення суду, питання про встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України повинно бути повторно розглянуто комісією. І комісія може повторно йому відмовити.

Ми продовжуємо аналізувати ситуацію, пишіть ваш досвід і відгуки нам у приватні повідомлення чи на електронну пошту.

Допис підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», він передає погляд ГО ОРПК і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».