23 червня Голова Об'єднання родичів політв’язнів Кремля Ігор Котелянець взяв участь у засіданні Робочої групи з питань захисту прав цивільних полонених, заручників, зниклих безвісти, загиблих та членів їхніх сімей.

Ця робоча група є частиною Експертної ради з питань дотримання прав людини в системі органів сектору безпеки й оборони, що була створена восени 2022 р. за ініціативи Омбудсмена Дмитра Лубінця. Експерти громадських організацій надали фахові консультації Уповноваженому та його Представнику для знаходження механізмів звільнення незаконно позбавлених волі та покращення захисту прав сімей таких людей.

На думку пана Ігоря найперший крок у пошуку ефективного механізму звільнення українців з полону РФ — створення державою профільного органу, який би займався обліком та визволенням виключно цивільних заручників. За даними Омбудсмана, наразі Росія утримує понад 20 тис. цивільних, водночас звільнених мізерна кількість. Ще в березні 2022 р. був створений Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Зона відповідальності штабу охоплює сприяння звільненню лише військовополонених і не передбачає системну роботу щодо цивільних заручників. Тож сім’ї таких осіб будуть позбавлені можливості отримати захист і підтримку від держави у пошуку та визволенні своїх родичів, допоки не запрацює профільний орган.

Однією з найважливіших речей, що потребує регулювання — виплата щорічної грошової допомоги 100 тис. грн за законом «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», що набрав чинності 19 листопада 2022 р. Над ним Об'єднання разом з іншими організаціями працювало протягом 5 років.

Скільки членів родини позбавленого свободи можуть отримати щорічну допомогу та чи можуть кошти розподіляти між ними? Якщо тільки одна людина з родини може отримати її, то за якими критеріями визначається це першочергове право? Як саме розраховується строк несвободи для отримання щорічної допомоги? Ці запитання викликають розгубленість у родичів та полонених. Визначеність у цих питаннях мало транслювати Мінреінтеграції, але це відомство не відповідає навіть на офіційні запити нашої організації.

Щоб отримати будь-яку допомогу чи пільги першочергово слід довести факт полону. Встановленням цього опікується Міжвідомча Комісія при Мінреінтеграції та виносить рішення на основі пакета поданих документів. Але незрозуміло чи враховує Комісія строк перебування в полоні та яким мінімально має бути цей термін, щоб Комісія вважала утримання полоном? 2 тижні в полоні – це достатньо для отримання «статусу» полоненого та отримання державної допомоги? А 2 місяці?

Крім того, Міжвідомча Комісія відмовляє родичам ув’язнених у встановленні факту полону без пояснення причини, вказуючи натомість на недостатню кількість голосів як мотив відмови. Це незаконно і призводить до корупції. За ЗУ «Про звернення громадян» відмова має містити конкретні причини. Наприклад, прогалини у поданих документах, щоб мати змогу їх виправити. Така причина як «недостатня кількість голосів» штовхає заявника на пошук особистого контакту з членами Комісії, щоб привернути їх до позитивного голосування. Такі непрозорі підходи породжують корупційні ризики й недовіру заявників до Комісії та Мінреінтеграції.

Щонайменше 150 громадян України є політичними бранцями,80% відсотків з них — кримські татари, чиї родичі переважно мешкають на території тимчасово окупованого Криму. Сім’ї не можуть подати заяви на отримання грошової допомоги, в тому числі отримати довідку з реквізитами особового рахунка з банку. Раніше ця проблема вирішувалася просто: кримський експолітвʼязень або його родич оформлював довіреність на отримання державних коштів на знайомих з контрольованої частини України. Але в кінці 2022 р. Мінреінтеграції скасувало цю практику. Пан Ігор наголосив на необхідності її відновлення, адже на зараз більшість політв’язнів та їхніх родичів залишилися без підтримки.

За законом для заручників та військовополонених передбачена соціальна та медична реабілітація, психологічна допомога та пільги на санаторно-курортне лікування. Але весь цей пакет підтримки наразі недоступний, адже Міністерство охорони здоров’я не розробило порядків його надання. Мінреінтеграції як головний відповідальний орган за імплементацію цього закону ніяк пришвидшує цей процес. Пан Ігор вчергове підняв цю тему, адже без медичної та психологічної підтримки колишнім полоненим, що пережили тортури та насилля, дуже важко повертатися до нормального життя.

Нагадаємо, 19листопада 2022 набрав чинності Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей». Вперше за 9 років російської агресії проти України з’явився закон, який гарантує допомогу від держави громадянам, які пережили чи продовжують перебувати в полоні, а також їхнім родинам.

Закон передбачає регулярну грошову допомогу, правовий захист, медичні та реабілітаційні заходи, збереження робочого місця, безплатну освіту, забезпечення житлом та ряд державних сервісів. Розробку та впровадження порядків надання державної підтримки покладено на Мінреінтеграції.

Об'єднання брало участь в адвокатуванні цього закону разом з іншими громадськими організаціями, а нині опікується і його імплементацією.