Для отримання державної допомоги полонені, заручники, політвʼязні  після звільнення або їхні родичі мають подати заяву та пакет документів до Міжвідомчої Комісії при Мінреінтеграції про встановлення факту незаконного увʼязнення. Позитивне рішення Комісії є пропуском до державної підтримки, що передбачені чинним законодавством.

Але багатьом заявникам залишається незрозумілим, які саме документи необхідні для підтвердження факту порушення норм Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року.

У Положенні Мінреінтеграції вказано, що необхідно додати до заяви відомості, що підтверджують порушення цієї Конвенції, але не наведено прикладів таких документів чи додаткової інформації. Ми звернулися до Мінреінтеграції з проханням дати роз’яснення та приклади щодо цього пункту вимог.

Міністерство відповіло, що на Комісії будуть розглядатися будь-які відомості, що можуть свідчити про порушення норм Конвенції, зокрема документи, отримані від українських органів державної влади, міжнародних організацій, відомості та повідомлення від окремих осіб, а також незаконних збройних формувань, окупаційних адміністрацій та/або органів влади РФ.

Разом з тим Міністерство уникає у своїх відповідях прикладів відомостей і документів, які можуть містити такі підтвердження. На сьогодні механізм формування пакета документів до Комісії є незрозумілим та приводить до необґрунтованих відмов у державній допомозі заручникам та їхнім родичам.

Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 р. серед іншого забороняє захоплення заручників та безпідставні покарання. РФ нехтує положеннями міжнародного гуманітарного права. Під час незаконного затримання цивільних органи держави-агресора, зазвичай, не надають письмових чи документальних підтверджень своїм злочинам.