Нагадаємо, провівши понад 3 роки в незаконному ув’язненні Сашко у 2020 році був звільнений у зв'язку із закінченням строку позбавлення волі. Повернувшись додому Шумков звернувся до Мінреінтеграції із заявою, у якій просив визнати його позбавленим свободи внаслідок збройної агресії проти України. Проте Мінреінтеграції не направило заяву Шумкова до комісії на розгляд, а надіслало лист-відмову про те, що він не включений до сформованого СБУ переліку звільнених осіб. Це є порушенням права на розгляд звернення уповноваженим органом. Адже рішення про визнання особи такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України або відмову у прийнятті такого рішення приймає виключно комісія, яка перевіряє пакет наданих заявником документів.

Такі дії Міністерства позбавили Шумкова можливості претендувати на законну допомогу від держави у розмірі 100 тис. грн, яка необхідна для реабілітації та повернення до нормального життя.

Тож, у 2021 році Шумков за юридичного супроводу Об’єднання звернувся з позовом до Херсонського окружного адміністративного суду. Суд визнав протиправною бездіяльність Міністерства та зобов’язав передати заяву Шумкова на розгляд Комісії.

У відповідь Мінреінтеграції оскаржило це рішення в апеляційному порядку, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи. Однак, у 2022 році апеляційний суд не задовольнив вимоги Міністерства – рішення Херсонського суду залишено без змін.

На жаль, поки Сашко чекав на справедливе рішення суду – потрапив в окупацію. Після захоплення Херсону, рідного міста Олександра, ексбранець та його родина переслідувалися окупаційною владою. В червні окупанти обшукали квартиру Шумкових, а сама родина перестала виходити на зв'язок.