Серед проблемних питань навколо мобілізації є одне, що гостро стосується незаконно ув'язнених цивільних. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» серед нових підстав звільнення від призову на військову службу під час мобілізації містить п. 6. ст. 23, який передбачає, що не підлягають призову військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку зі звільненням з полону.

Такі особи можуть бути призвані на військову службу тільки за їхньою згодою.

На жаль, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не містить жодних положень, які б передбачали, що не підлягають призову на особливий період особи, що не належать до числа військовослужбовців, але були військовополоненими та наразі перебувають у статусі цивільних осіб.

Через таку невідповідність ГО "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля" звернулося до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця з проханням сприяти захисту прав цивільних громадян України, що перебували в неволі.

Справа в тому, що нещодавно до ГО "Об’єднання родичів політв’язнів Кремля" звернулись цивільні моряки, що були позбавлені особистої свободи внаслідок російської агресії проти України. Предметом звернення було роз’яснення права на відстрочку від мобілізації для осіб, що були в неволі. Оскільки моряки, що звернулись, виконували дії, пов’язані із захистом державного суверенітету, а їхня служба на час воєнного стану була переведена в підпорядкування Збройних сил України, ненадання їм права на відстрочку від мобілізації в особливий період трактується ними як дискримінація.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» їхнє підприємство з 27 лютого 2022 року у повному складі перейшло під підпорядкування командуванню Військово-Морських Сил Збройних сил України. Відповідно до пункту 4 статті 4 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, військовополоненими у розумінні цієї Конвенції, є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до категорій осіб, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу.

Наприклад цивільних осіб з екіпажів військових літаків, військових кореспондентів, постачальників, особового складу робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил, за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил.

Відповідно до статті 117 Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими, особи, звільнені з полону, не можуть бути використані на дійсній військовій службі.

Факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України відносно членів екіпажу судна підтверджено міжвідомчою комісією при Мінреінтеграції. Під час встановлення факту позбавлення особистої свободи особи міжвідомча комісія не зазначає у своєму рішенні, а відповідно ця інформація відсутня і в Єдиному реєстрі осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, чи є позбавлений особистої свободи громадянин України військовополоненим чи цивільною особою.

Після звернення ГО "Об'єднання родичів політв'язнів Кремля" нам надійшла відповідь від Секрітаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: 

‍

Дякуємо Офісу Омбудсмана України за швидке реагування та дуже сподіваємося на пильний розгляд цього кейсу і встановленні справедливості щодо незаконно ув'язнених цивільних у питаннях мобілізації після полону.

‍