За професією інженер-механік.

Одружений, має 2 дітей.

Уранці 9 лютого 2022 року одразу в кількох районах тимчасово окупованого Криму російські силовики обшукали будинки кримських татар. Внаслідок обшуків вони затримали чотирьох людей, серед яких житель смт Біле Аметхан Абдулвапов.

Ахметану у той же день було обрано запобіжний захід у вигляді утримання в Сімферопольському СІЗО. Аметхану Абдулвапову інкримінують «участь у терористичній організації» за ч. 2 ст. 205.5 КК Росії.

Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Це стало єдиним доказом скоєння ними злочину терористичного характеру.

На засіданні суду 9 листопада 2022 року адвокат Абдулвапова Рефат Юнус запропонував голова колегії Південного окружного військового суду Ігорю Костіну провести допит свого підзахисного за допомогою поліграфа. Сторона звинувачення та суд здивувалися цій пропозиції та все ж відмовили захисту використовувати будь-які технічні засоби.

15 березня 2023 р. Колегія суддів Південного окружного військового суду в складі Романа Пліска, Олексія Саннікова та головуючого Ігоря Костіна засудила політв’язня Аметхана Абдулвапова до 10 років та 6 місяців позбавлення волі. Окупаційна влада в Криму звинуватила чоловіка в «участі у терористичній організації» за ч. 2 ст. 205.5 КК Росії.

21 лютого 2023 року державний обвинувач Владислав Кузнєцов запросив для 34-річного політв’язня 12 років колонії суворого режиму, перші п’ять з яких він має провести у в’язниці – найсуворіших умовах. Крім цього, прокурор попросив для нього обмеження протягом півтора року після звільнення.

Я не маю жодного стосунку до тероризму. Відпустіть мене із зали суду до моєї родини, до моїх дітей.

Сторона захисту не погодилася повністю з цим вироком, назвавши його незаконним та необґрунтованим.

‍«Я його знаю як порядну людину, сім’янина, який працював на благо народу. Те, в чому його звинуватили, не відповідає його способу життя. Це неправомірно», – прокоментував Рустем Муєдінов, який приїздив із тимчасово окупованого Криму, щоб підтримати Абдулвапова та родину політв’язня.

‍

Судовий процес у справі Аметхана Абдулвапова тривав близько року. Захист доводив непричетність кримського татарина до терористичної діяльності. Адвокати Рефат Юнус та Тамара Одинченко заявляли про відсутність доказів провини та суперечливі свідчення свідків.

Обвинувачення щодо терористичної діяльності окупаційне слідство ґрунтувало на свідченнях прихованого свідка «Ісмаїлова». У суді він повідомляв, що з Аметханом Абдулваповим познайомився в середині 2015 року в будинку в імама Раїфа Февзієва, якого окупаційна влада також засудила в справі «Хізб ут-Тахрір» до 17 років колонії. За словами «Ісмаїлова», там збиралися кілька чоловіків-мусульман та обговорювали релігійні питання щодо законів держави з ісламською формою правління та залучення нових учнів до організації. Абдулвапов, стверджує свідок, справляв враження такого, що «розбирається в ідеології». Однак прикладів якоїсь протиправної діяльності з боку політв’язня він навести не зміг.

Згідно з матеріалами справи, обвинувачені не мали зброї, вибухівки, боєприпасів, не планували вчиняти терористичного акту та не закликали інших до терористичних дій. Відсутні будь-які докази, що свідчать про спробу повалення конституційного ладу Російської Федерації та захоплення влади. Матеріали справи містять аудіозаписи, на яких зафіксовано, що засуджені вели дискусії на релігійні та політичні теми. Це і стало єдиним доказом скоєння ним злочину терористичного характеру в цій кримінальній справі.

«Обвинувачення ґрунтувалося на доказах, які не мають правдивої природи. Якщо дійсно Абдулвапов був небезпечний для нашої держави та нашого суспільства, чому його не затримали ще 2015 чи 2016 року?» – прокоментувала адвокатка Тамара Одинченко.