Повернувшись до Криму з Узбекистану, Азамат Еюпов працював будівельником на півострові. Одружений, має чотирьох доньок, одна з яких має першу групу інвалідності.

17 лютого 2021 року в Криму відбулися масові обшуки у Білогірську, Бахчисараї, Сімферополі, Севастополі та Радянському районі Криму. Після проведення обшуків Тимур Ялкабов, Азамат Еюпов, Яшар Шихаметов, Ернест Ібрагімов та Олег Федоров були доставлені в управління російської ФСБ у Криму, після чого їх ув'язнили та відправили на судово-психіатричні експертизи.
‍

Йдеться про релігійну організацію «Хізб ут-Тахрір», яку 2013 року Верховний суд РФ визнав терористичною без жодних доказів її терористичної діяльності. Як зауважує російська правозахисна організація «Меморіал», оскільки в мотивувальній частині цього рішення відсутні будь-які дані про терористичну діяльність «Хізб ут-Тахрір», які мають бути, відповідно до визначення тероризму в Кримінальному кодексі РФ та федеральному законі РФ «Про боротьбу з тероризмом», то таке рішення є необґрунтованим.
‍

Крім того, окупаційна влада незаконно застосовує своє кримінальне законодавство в тимчасово окупованому Криму, а мала б, за міжнародним правом, послуговуватися Кримінальним кодексом України. В Україні ця релігійна організація діє легально.

Під час досудового розслідування та судового слідства Еюпов заявляв про порушення його прав у процесі обшуку його житла та затримання. Він вказує, що книжки, вилучені в нього вдома, не належать ні йому, ні його родині і їх не було в будинку до появи силовиків ФСБ.

У цій кримінальній справі сторона захисту наголошує, що один з головних доказів обвинувачення повністю сфальсифіковано. ФСБ стверджує, що Еюпов як послідовник партії «Хізб ут-Тахрір» відвідував зібрання в будинку в іншого засудженого кримського політв’язня Енвера Омерова та обговорював там «плани щодо захоплення влади в Криму».

Вивчивши таємно записані 2017 року аудіозаписи «конспіративних» бесід, Еюпов та його адвокати заявили, що на записах відсутній його голос. Натомість він належить іншому фігуранту справи «Хізб ут-Тахрір» Руслану Мірпочоєву. Сам Мірпочоєв раніше заявляв, що насправді він був учасником тих розмов, а не Еюпов.

Це також підтвердила й незалежна експертка-фоноскопістка некомерційної організації «Бюро судових експертиз» Ірина Хухра. Експертка вказала на недоліки та помилки дослідження, замовленого слідством. За її словами, аудіозаписи можна було навіть не слухати, адже саме програмне забезпечення вже виявило значні відмінності між голосом Еюпова та зразком на аудіо. Утім, суд довірився процедурі, яку провела сторона обвинувачення.

У справі фігурують також секретні свідки з боку ФСБ. Чоловік під псевдонімом Рустем Емірусеїнов розповів, що на початку 2017 року відвідував сухбети, на які його нібито запросив підсудний Еюпов. Там вивчалися релігійні, політичні теми та принципи побудови халіфату, переповідав секретний свідок.

Сторона захисту під час допиту спробувала з’ясувати належність Еюпова до цієї організації. Емірусеїнов пояснив, що Еюпов нібито особисто розповів йому, що є членом «Хізб ут-Тахрір» приблизно на другому уроці, що відбувся у квітні 2017 року.

Пізніше прокурор попросив суд оголосити протокол допиту Емірусеїнова слідчим ФСБ, який відбувся пів року тому. У цьому протоколі йдеться, що свій перший урок Емірусеїнов відвідав лише в червні 2017 року. Адвокат Еміль Курбедінов попросив свідка пояснити цю суперечність, утім він сказав, що вже не пам’ятає цього.

У своєму останньому слові Азамат Еюпов відкинув обвинувачення ФСБ, назвав кримінальну справу політично вмотивованою та закликав окупаційну владу припинити репресії проти кримських татар і звільнити його в залі суду.

Ще до свого арешту 59-річний Азамат Еюпов перебував на обліку в лікаря з атеросклеротичною хворобою серця, що ускладнює кровопостачання та здатна утворити тромб із подальшим інфарктом чи інсультом.

Уперше про ознаки інсульту в Еюпова два місяці тому повідомив його співкамерник – незаконно ув’язнений громадський журналіст Руслан Сулейманов. В умовах відсутності медичної допомоги та якісних медикаментів стан хворого різко погіршився. Політв’язень повідомив, що тягав Еюпова на спині ізолятором, бо той не міг пересуватися самостійно.

Адвокат Еміль Курбедінов звертався до СІЗО, намагаючись домогтися хоча б медогляду. Фельдшер діагностував чоловікові остеохондроз та повернув Азамата назад до камери з мінімальним лікуванням.

8 липня 2022 року захиснику таки вдалося скерувати політв’язня на обстеження до приватної лікарні за кошт родичів обвинуваченого. Незалежні лікарі заявили, що Азамат Еюпов переніс в ізоляторі чотири ішемічні інсульти та перебуває нині в  критичному стані й потребує термінової госпіталізації. Дружина політв’язня обурюється, що медики СІЗО не надають її чоловікові необхідних ліків.

Сам політв’язень відмовився брати участь у дебатах сторін через відсутність сил і обмежився лише лаконічним останнім словом, тому що «не міг навіть тримати ручку в руках».

19 липня 2022 р. Південний військовий окружний суд у російському Ростові-на-Дону засудив літнього кримського татарина Азамата Еюпова з хворобою серця до 17 років колонії суворого режиму.

Сам Еюпов у дебатах виступити не зміг через критичний стан здоров'я, а його останнє слово відрізняється стислою від десятків текстів інших політичних ув'язнених Криму.

«Останнє слово — це останній шанс засудженого висловитися і довести свою невинність або навпаки визнати свою провину. Я не визнаватиму своєї провини, бо моя кримінальна справа зліплена абсолютно з нічого — з аудіозаписів, на яких мене немає, прихованих свідків, які не можуть мене правильно схарактеризувати. Приховані свідки є підставними лжесвідками, на те вони й приховані. Моя невинність ясна як лист чистого білого паперу… Я все життя працював на благо сім'ї. Хотів, щоб ми жили в добробуті та процвітанні, щоб ми ні в чому не потребували, як свого часу потребував я, бо зростав без батька. А тепер моїх дітей хочуть залишити без батька та єдиного годувальника, брехливо звинувачуючи та обмовляючи мене в тому, що я терорист», — заявив у суді Еюпов.

‍