Народився 27 квітня 1980 року в Узбекистані, у місті Навої. Через чотири роки родина переїхала до Криму, в Джанкой. 2005 року закінчив Одеський національний університет за спеціальністю «Політологія». Працював ведучим на телеканалі «ATR», кореспондентом республіканської газети «Авдет» та викладав історію і правознавство у Сімферопольській міжнародній школі.
‍

Одружений, він та його дружина Левіза мають чотирьох дітей.

У листопаді 2013 року, після обрання Рефата Чубарова головою Меджлісу, Джелял став одним із його заступників, очоливши інформаційно-аналітичний підрозділ організації. Впродовж останніх кількох років Джелял залишався найбільш високопоставленим діячем Меджлісу в Криму і фактичним лідером організації, інформуючи світові медіа про стан кримськотатарського народу в умовах тимчасової окупації. Наприкінці серпня 2021 року Наріман був учасником міжнародного саміту Кримська платформа.

Справа Нарімана Джеляла та братів Асана та Азіза Ахтемових про підрив газогону в Криму ФСБ порушила восени 2021 року. 23 серпня 2021 року хтось пошкодив захисну гільзу газової труби «Кримгазмережі», яка йшла через річку Ангара поблизу села Перевальне.

3 та 4 вересня за підозрою в підриві газогону затримали п’ятьох кримських татар.

Спочатку підозрюваними були лише Азіз та Асан Ахтемови, Наріман Джелял був у статусі свідка та в ухвалі про порушення справи навіть не згадувався. Підозрюваним у пособництві він став після свідчень прихованого свідка, який з’явився в день затримання політика.

ФСБ заявила, «що диверсія була організована Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України», але жодних доказів цього поки що не надала. Міноборони України назвало це «цілеспрямованою провокацією».

Спочатку Асану та Азізу Ахтемовим інкримінували участь у диверсії, а Наріману Джелялу — пособництво в її скоєнні. Проте наприкінці вересня та в листопаді 2021 року ФСБ посилила звинувачення й тепер усіх трьох звинувачують у диверсії в складі організованої групи, незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні вибухових пристроїв у складі організованої групи та незаконному переміщенні вибухових речовин через кордон. За першою статтею їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі, за другою — від 10 до 15 років колонії, за третьою — від 7 до 12 років ув’язнення зі штрафом у розмірі до одного мільйона рублів.

Нарімана Джеляла після арешту помістили до «спецблоку» сімферопольського СІЗО з жорстким режимом — частіше оглядають камеру, окремо від решти арештантів виводять на прогулянки та в медчастину, постійний відеоконтроль.
‍

21 вересня 2022 року підконтрольний Росії «Верховний суд Криму» оголосив вирок першому заступнику голови Меджлісу кримськотатарського народу, журналісту та активісту Наріману Джелялу. Його засудили до 17 років позбавлення волі.

Підсудні під час оголошення вироку перебували в «акваріумі», на них були футболки із символічними написами — в Асана Ахтемова зі словами з кримськотатарського гімну, в Азіза Ахтемова — з українського. У Джелялова напис «Два прапори — одна країна».
‍

У Нарімана Джеляла з’явилася набряклість і варикозне розширення вен, а також загострилися хронічні проблеми з хребтом. Їхня причина — жорсткі умови утримання в СІЗО №2 Сімферополя, куди його перевели 11 травня 2023 р. Йому забороняють лежати, щоб розвантажити хвору спину. Лікарі до нього не приходили, лише у санчастині провели формальний огляд, а коли він попросив свої ліки проти болю у спині, над ним посміялися та нічого не дали.

Варикозне розширення вен на обох ногах є наслідком того, що вже протягом 40 днів Наріман, як і інші ув’язнені з цього СІЗО, перебувають 16 годин на день на ногах (з 6 год ранку до 22 год вечора) без дозволу сісти або прилягти на ліжко.