Колишнього військового експерта Дмитра Штиблікова разом з двома його колегами затримали в окупованому Севастополі в листопаді 2016 р. Їх звинуватили у плануванні диверсій на об'єктах військової інфраструктури. Штибліков під тортурами та тиском обмовив себе, отримавши найменший серед фігурантів строк — 5 років колонії суворого режиму. 8 листопада 2021 р. він мав вийти на волю, але в той отримав нове звинувачення у «державній зраді». 29 квітня 2022 р. українця засудили до 19 років і 6 місяців в колонії суворого режиму. Російські медіа висвітлюють Дмитра як високопоставленого шпигуна ГУР Міноборони.

Після другого злочинного вироку Штиблікова чекав довгий та важкий етап з Ростова-на-Дону назад до ВК №6 в Омську, де він перебував раніше. Здоров’я 52-річного бранця погіршилося: почалася гіпертонія, впав зір, кришаться зуби та болять ясна.

«Зараз батьку дають ліки проти тиску. До ув'язнення він взагалі не мав таких проблем. Йому потрібне повне обстеження, бо ліки допомагають, але не суттєво і не на довго. Можливо гіпертонія пов'язана зі станом судин, бо у батька хронічний варикоз. Останнім часом з'явились болючі висипання на обличчі незрозумілого походження. Після вмивання залишається кров на рушнику», — розповідає донька політв’язня, Тетяна.

Дмитро перебуває в повному інформаційному вакуумі. Не можна отримувати книги, немає доступу до радіо чи ТБ, не дозволяють побачення і дзвінки з рідними.

«Це психологічні тортури. З освіченої життєрадісної людини намагаються зробити покірний овоч. Уявіть: крайній раз я бачила батька по відеозв'язку з колонії у 2018 році, що дозволили батьку після приїзду Омбудсмена», — каже Тетяна.

До ув'язнення Дмитро мав проблеми з нирками — сечокам'яну хворобу.  Вдома тримав дієту і для профілактики пив багато мінеральної води. Звичайно про спеціальне харчування ось вже 7 років й не йдеться. Тільки два рази на рік Штибліков має право отримувати посилки, в яких рідні передають йому ліки.