У Києві відбулась неформальна зустріч представників Міністерства соціальної політики України та людей, які були незаконно позбавлені окупантами особистої свободи, їхніх родин і громадських обʼєднань.
Закон України Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких було встановлено факт позбавлення особистої свободи передбачає низку соціальних послуг і допомоги від держави як членам родин незаконно увʼязнених громадян, так і самим звільненим із неволі. Міністерство соціальної політики створило механізми надання цих послуг.
На зустрічі учасники обговорили, як скористатися наявною підтримкою, а також яких змін потребують порядки її отримання і законодавство загалом, щоб наповнення пакетів соціальної допомоги максимально відповідало очікуванням.
Для ефективного діалогу виділили три головні блоки питань:
Команду Міністерства соціальної політики представляли заступниця міністерки Уляна Токарева та очільники департаментів Міністерства.
Уляна Токарєва: “Соціальні послуги - це не виплати. Це допомога фахівця. Фахівця, який знає і допоможе вирішити проблему, надасть психологічну підтримку, зрозуміє і підкаже, куди звернутися”.
Загалом у класифікаторі визначено 37 видів соціальних послуг. На них мають право, зокрема, і незаконно ув'язнені та їхні родини. Щоб отримати послугу, потрібно звернутись або до органу місцевого самоврядування, або до управління чи відділу соцзахисту, в ЦНАП чи до місцевих територіальних центрів соціального обслуговування.
Починається все із взаємодії з соціальним працівником, який визначає потребу людини, що звернулась по допомогу, та спрямовує її до фахівців по психологічну, юридичну та інші види підтримки.
Наприклад, послуга “Догляд вдома” необхідна у випадках, коли людина не може повноцінно піклуватись про себе і потребує сторонньої допомоги для фізичного догляду.
Алгоритм роботи зі звільненими з полону чи незаконного увʼязнення передбачає направлення їх у заклади охорони здоровʼя. За кожним закладом закріплені фахівці з соціальної роботи, саме вони визначають потреби звільнених та надають допомогу.
За потреби держава забезпечує незаконно ув'язнених цивільних і членів їхніх родин великим переліком засобів реабілітації. Це протези верхніх та нижніх кінцівок, ортопедичне взуття, засоби для самообслуговування (меблі для ліжка, стільці, полички, пристрої для купання), великі меблі (ліжка трьох видів), засоби для пересування (крісла домашні та вуличні), спецзасоби для орієнтування і спілкування (спеціальні телефони) для людей які втрачають слух або зір. Щоб отримати цю послугу, треба зареєструватися в електронному кабінеті особи з інвалідністю: https://ek-cbi.msp.gov.ua/
Особи з підтвердженим фактом полону або незаконного позбавлення волі мають право на санаторно-курортне лікування. Щоб отримати цю послугу, потрібно стати на облік центру соціального захисту населення за місцем проживання. Тривалість сплаченої державою реабілітації в санаторії: 18 діб. Можна також відмовитись від путівки та отримати грошову компенсацію у розмірі до 14 994 грн. Або в разі самостійної оплати послуги санаторно-курортного лікування компенсується вартість путівки, але не більше граничної суми (14 994 грн). Така послуга є можливою протягом року з дня звільнення особи з полону або незаконного позбавлення волі.
Діти полонених, звільнених з полону військових або цивільних в незаконному увʼязненні мають право на соціальні стипендії. Студенти навчального закладу професійної освіти, батьки яких перебувають або були в полоні чи незаконному увʼязненні, отримують соціальну стипендію в розмірі 890 грн на місяць. Студенти вищих навчальних закладів - 1180 грн, а ті студенти ВНЗ, котрі залишились без батьків - 4794 грн на місяць.
Під час дискусій члени родин полонених та незаконно увʼязнених осіб обговорили проблеми щодо способів отримання цих гарантованих державою соціальних послуг та сформулювали пропозиції для внесення змін до законодавства, щоб полегшити цей процес.
Після виступів представників Міністерства зустріч продовжилась у форматі "запитання-відповідь". Далі - подаємо запитання із зали та відповіді представників відомства.
Питання з залу (надалі - З): Ви сказали, що людина може претендувати на санаторно-курортне лікування в порядку черги. Але якщо це військовослужбовець, то йому надається відпустка максимум на три місяці, і це на розгляд його керівництва. І наступна така відпустка буде аж через рік. Як тоді чекати на чергу?
Відповідь від представників мінстерства (надалі - М): Так, ми врахуємо ці моменти, щоб унеможлитви складнощі в часових рамках для отримання таких послуг.
З: Я - мати полоненого. Син у полоні вже третій рік. Як отримати компенсацію за санаторно-курортне лікування, яке він не отримав?
М: Ця соціальна допомога призначення для відновлення після полону. Щойно вашого сина буде звільнено з полону, він має прийняти особисте рішення, як саме він скористується цією допомогою: поїде відновлювати сили чи забере компенсацію.
З: Чи є у вас якість плани (по кількості звільнених полонених або цивільних після незаконного увʼязнення) із надання цієї допомоги (санаторно-курортного лікування)?
М: Ми в цьому плані гнучкі. Ми плануємо забезпечити цією послугою всіх, хто вийде з полону.
З: Як щодо пенсії по втраті годувальника?
М: Призначається не залежно від трудового стажу. Тому що це соціальна допомога. Вона виплачується рівно той термін, що відповідає строку перебування людини в полоні або незаконному увʼязненні. Після подачі заяви національна поліція протягом місяця вносить дані до єдиного реєстру осіб зниклих безвісти. Після того члени родини беруть витяг і пакет документів та подають заяву до будь-якого територіального центру пенсійного фонду. Пенсія призначається через місяць після подачі заяви. Вона надається дітям до 18 років або до 23 для тих, хто навчається на денному стаціонарі, дружинам полонених, батькам, що втратили годувальника, а також особам із обмеженою працездатністю.
З: Чи встановлено принцип територіальності, якщо, наприклад, людина звертається очно до служби соцзахисту для отримання соціальних послуг?
М: Соціальна послуга має надаватися там, де знаходиться особа. Тому таких принципів не застосовується.
З: Є випадок, коли військовий звернувся до клініки для заміни колінного суглоба і йому озвучили прайс у 25 000 доларів США. Людина перебуває в пригніченому стані, рідні намагаються допомогти, як можуть, а йому пропонують варіант за велику ціну... Тут є потреба в чіткому алгоритмі, який ми швидко можемо надати, і людина швидко зорієнтується, куди звернутись і з чим, щоб отримати потрібну йому послугу.
М: Зараз міністерство очікує на 20 000 друкованих матеріалів, які ми розповсюдимо, щоб звільнені з полону знали, куди звернутись по протезування.
З: Є дуже багато журналістів, які отримують травми будь-де, де є бойові дії. А ми, як можемо організовуємо, шукаємо травматологів, ортопедів для лікування. Питання до вас: чи шукали ви якісь можливості співпраці з приватними клініками? Це б суттєво розширило моливості одержати необхідні медичні послуги після отримання трами. Питання розширення спектру клінік за рахунок співпраці з приватними.
М: Ми залучаємо приватні клініки: разом із Міністерством оборони України запровадили соціальний супровід для військовослужбовців.
З: Я після операції проходила ВЛК. Але за 2 роки держава не знайшла мені місце для реабілітації. Я сама знайшла, де пройти реабілітацію. А син служив чотири роки, був на обліку за місцем проживання. Сімейного лікаря у нього не було.
М: Якщо він військовослужбовець, у нього немає сімейного лікаря, а є військова послуга: він звертається у військову поліклініку чи військовий госпіталь і там отримує всі медичні послуги та довідки. Але ці заклади відносяться до Міноборони.
З: Пенсія по втраті годувальника. Чому нарахування виплати відбувається не з моменту зникнення військовослужбовця, а лише з дня отримання довідки. Поліція розглядає заяву протягом місяця, а потім особа набуває статусу безвісти зниклої особи, вже через місяць.
М: Такі виплати нараховується з дня подачі заяви в Національну поліцію (про встановлення статусу безвісти зниклого).
Свою відповідь додала гостя з залу: В Україні є 2 правових статуси. Статус зниклої безвісти людина набуває за рішенням суду з моменту зникнення. А є інший правовий статус - людини зниклої безвісти за особливих обставин. Це є саме питання зникнення людей під час бойових дій. І тут така особа набуває статусу саме від моменту подачі заяви в поліцію. Тобто, початком її зникнення вважається саме момент написання заяви.
З: Питання щодо стажу хлопців-строковиків. Син закінчив університет і пішов у армію. Попередньо не працював. Він 1 рік відслужив і зараз уже 2 роки в полоні.
М: Він отримує грошове забезпечення. З цієї суми відраховується єдиний внесок. Відповідно, нараховується і стаж.
З: Як бути тим людям, які звільнились з полону за строком? Їх арештовували, присуджували якісь строки. Цей час пройшов, їх звільнили, вони самотужки дістались в Україну. Яким чином їм отримувати послуги?
М: Якщо людина сама повернулась в Україну і потребує допомоги, їй не потрібно чекати встановлення якихось статусів. Вона має звернутись особисто в заклад надання соціальних послуг.
Та навіть в закладах охорони здоровʼя у таких людей запитують: чи погодиться вона на соціальний супровід? І якщо так, то медики запрошують соціального працівника, який вже намагається зрозуміти потреби людини та вирішити її питання.
З: Якщо ми говоримо про осіб, щодо яких не встановлено факт незаконного увʼязнення. Як особа, яка ще не пройшла місяці доведення цього статусу, може отримати послуги?
М: Соціальні послуги абсолютно універсальні . Така людина приходить в соціальну службу, повідомляє, що була звільнення з незаконного увʼязнення, і отримує всі послуги.
З: Питання про чергу на отримання санаторно-курортного лікування. Ми часто чуємо про чергу на житло, наприклад. Тут такі ж черги? Як це відбувається?
М: Тут мають на увазі чергу саме з осіб, яким призначена ця послуга. А не з усіх верств населення.
З: Три волонтери в полоні. В червні буде вже 10 років як вони в полоні. Є свідки, які можуть дати показання, що ці люди в полоні. Російська Москалькова не підтверджує полон, у нас привели в розряд безвісти зниклих. Коли ці хлопці вийдуть з полону їм ці 10 років зарахуються в стаж?
А також інше питання - мені 71 рік. Мій син був годувальником. Батьку іншого полоненого - 80 років і ситуація така ж. Вони для нас були годувальниками. Що нам робити?
М: Ми як держава маємо відреагувати. В законі передбачено - нарахування з дня позбавлення особистої волі.
З: Про законопроект щодо пенсійного забезпечення. Законом про встановлення факту незаконного увʼзнення передбачено, що за таку людину сплачує роботодавець внесок і у цієї людини є пенсійне забезпечення.
М: За незаконно увʼязнену людину сплачує не роботодавець. Коли комісією цій людині призначено статус, з цього дня Національна сервісна служба буде сплачувати внесок за таку людину. Це зазначено в законопроєкті, що ми подали. Законопроєкт №11122.
З: Звернутися по послуги може кожна людина, навіть щодо якої не було встановлено факт увʼязнення. За протезуванням також?
М: Тут йшлося про соціальний супровід, саме про соціальні послуги. Протезування та деякі інші послуги привʼязані до конкретної події та мусять мати конкретні підтвердження. Держава забезпечує протезування цивільним. Але для військових є додаткові умови. Наприклад, є збільшення втричі коштів на забезпечення протезів. І вони мають першочергове право на протезування. А потім всі інші.
З: Питання від родичів осіб, які зараз перебувають в увʼязнені. Щодо психологічної допомоги. Це постанова 296. Вона враховує надання психологічної допомоги родичам цивільних в увʼязненні. Чи запрацювала вже ця норма і якщо так, то як нею скористатися?
Ми опитували родичів цивільних в увʼязненні, чи будуть вони користуватись послугами державного психолога. І є певний стереотип, що державні психологи - це менш компетентні фахівці, тому що вони низько оплачувані та не підготовлені до роботи з рідними цивільних в увʼзнені. Чи передбачають ця постанова та інші можливості Міністерства створення умов для звернення до приватних фахівців?
М: Психологічна допомога має декілька рівнів. Певні рівні може покривати соціальна сфера. Це базова психологічна допомога, її зазвичай буває достатньо, щоб підтримати людину в ресурсному стані. Ця послуга безкоштовна. Багато психологів навчаються, удосконалюють знання.
Ми нещодавно відкрили центри психологічної допомоги вже в 70 громадах: центри життєстійкості. Там можна отримати базову психологічну допомогу.
З: Виплати ВПО всі отримували, потім почали виділяти окремі категорії, а тепер дуже маленька категорія може розраховувати на допомогу для ВПО. Чи можна додати в перелік категорій підкатегорію осіб ВПО з числа людей, які були у незаконному увʼязненні, аби їхні рідні отримувати допомогу для ВПО?
М: Тепер такі рішення приймаються урядом, а не Міністерством соціальної політики. Тут було би правильно і ефективніше комунікувати напряму з премʼєрміністром.
Звісно ж, для таких тем завжди бракує часу. Тому всі питання обговорити не вдалось. Проте пані Уляна повідомила, що це не остання зустріч в такому форматі. Фахівці Обʼєднання зібрали в учасників зустрічі питання, що залишились не обговореними, щоб передати їх до Міністерства для подальшого опрацювання.
