Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону продовжив арешт у СІЗО «першої джанкойської групи» Хізб ут-Тахрір, попри відсутність одного з кримськотатарських активістів із цієї справи, Ріната Алієва, на засіданні.

Політв'язні залишаться в СІЗО до 29 листопада, окрім Сеїтяги Аббозова, який перебуває під домашнім арештом. Про це «Кримській солідарності» повідомив адвокат Еміль Курбедінов.

На суді головуючий оголосив рапорт із СІЗО-1 Ростова-на-Дону, в якому йшлося про те, що Рінат Алієв «симулює хворобу і не бажає виходити з камери». У перерві адвокати з'ясували в учасників справи, що кримськотатарський активіст сильно захворів через вірусну інфекцію в СІЗО.

"Він захворів настільки сильно, що не може встати з ліжка і почитати намаз", - передав Курбедінов слова активістів.

Адвокати та їхні підзахисні вимагали провести судове засідання наступного разу. Після півгодинної перерви до суду надійшов ще один рапорт від медиків ФСВП, які заявили, що Алієв «не скаржився на здоров'я».

"Суд вирішив, що цього [документу] достатньо, і продовжив засідання", - додав Еміль Курбедінов.

У процесі прокурор просив продовжити фігурантам справи, у тому числі відсутньому Рінату Алієву, запобіжний захід. І хоча захист заявляв, що утримання учасників справи в суворих умовах, під вартою, протягом двох років необґрунтований і є більш м'яким заходом у вигляді домашнього арешту, суд цей аргумент до уваги не взяв і не змінив умови утримання кримськотатарським активістам.

Також голова Південного окружного військового суду відмовився допустити дружин Вілена Темер'янова та Енвера Кроша у процес як громадських захисниць.

«Суд заявив, що дані клопотання [про допуск у процес] необґрунтовані, хоча, за законом, достатньо лише заяви та бажання наших підзахисних. Закон не передбачає особливих умов та вимог до таких захисників», - пояснив адвокат Курбедінов.

Суд оголосив перерву у процесі до 25 вересня. Наступного разу сторона звинувачення продовжить надавати докази.

Справа «першої джанкойської групи» Хізб ут-Тахрір у складі Енвера Кроша, громадянського журналіста Вілена Темер'янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сеїтяги Аббозова та Едема Бекірова розпочалася у серпні 2022 року. Кримських татар заарештували у Джанкої. Їм взяли участь в ісламській політичній партії Хізб ут-Тахрір.

Основним доказом у цій кримінальній справі є аудіозаписи розмов. При цьому захист вважає, що спецслужби навмисне «прив'язали» справу кримських мусульман із Джанкою до подій в Україні.

«Було озвучено політиками, ЗМІ та самими спецслужбами, що нібито було ліквідовано "терористичний осередок", яким керували з України. Це такий уже наратив, продиктований цим часом, пов'язаний із тими подіями, що відбуваються після лютого 2022 року», — коментував справу адвокат Еміль Курбедінов.

Ісламську політичну партію «Хізб ут-Тахрір» було визнано терористичною 14 лютого 2003 року Верховним судом Російської Федерації у закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення винесене необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки у закритому процесі брала участь лише сторона звинувачення, а саме ФСБ. Представники організації не мали змоги донести свою позицію до справи. При цьому на території України та більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.

З січня 2015 року кримінальні справи Хізб ут-Тахрір почали порушуватися в Криму, який перейшов під фактичний контроль Росії. В Україні діяльність партії не заборонена, активісти організації займалися випуском газети, могли відкрито говорити у ЗМІ та проводити масові публічні заходи.

На думку правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту та тероризм, а за публічні акції прихильників партії проти політичних репресій у Криму, системну критику російської влади та за масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на події 2014 року.

‍