8 лютого 2019 року співробітники ФСБ провели обшук у будинку кримського активіста Олега Приходька. Силовики вилучили у нього українську символіку, прапори партії «Свобода», червоно-чорні стяги, портрет Степана Бандери, техніку і домашні CD-диски. 10 лютого його заарештували, а згодом висунули обвинувачення в зберіганні вибухівки та підготовці до теракту, засудивши чоловіка на 5 років суворого режиму.

Справжньою причиною переслідування українця є його публічна незгода з окупацією Криму, яку він неодноразово висловлював і у ЗМІ, і в спілкуванні з представниками окупаційної влади РФ в Криму.

Приходько має хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, сечостатевої системи, а також глибоке стійке двостороннє порушення слуху та зору. До оголошення вироку у 2021 році Олег спочатку перебував у СІЗО Сімферополя, а згодом був етапований до СІЗО Ростова-на-Дону. В обох випадках політв'язень знаходився в антисанітарних умовах, а всі звернення адвоката про надання медичної допомоги ігнорувалися. Через практичну відсутність слуху Приходько не мав можливості брати повноцінну участь в засіданнях суду.

Наталія Шевцова, донька політв’язня розповідала, що під час етапування Олега з Ростова до Володимирського централу його катували струмом та обливали водою. Під час короткого побачення з батьком Наталія побачила, що він виглядає хворобливо:

«Він дуже набряклий. Йому не дають жодних ліків, які він має приймати. Ні від шлунка, ні від сечостатевої системи. Ноги набрякли також».

Нещодавно стало відомо, що проти Олега Приходька порушено нову кримінальну справу, але її деталі невідомі. Олега тримають в одиночній камері СІЗО №1 м. Володимир та нікого до нього не пускають. Олегу відмовляють у медичній допомозі та не передають листи та ліки, які надсилає родина.  Ситуація ускладнюється тим, що Приходько не має адвоката.

Порушення нової справи проти Олега Приходька – не перший випадок, коли справи за тяжчою статтею відкривають на тих, хто вже перебуває у російських колоніях. Так було й у справі засудженого в окупованому Криму Миколи Штиблікова.

Установи пенітенціарної системи РФ не стільки не надають медичну допомогу політв’язням, а скоріше намагаються створити такі умови життя, щоб бранці не вийшли на волю. Для Олега Приходька таке відношення та нова кримінальна справа може стати фактично смертельним вироком.

Ми закликаємо Міністерство з питань реінтеграції, Омбудсмана Дмитра Лубінця, Офіс Омбудсмана України посилити моніторинг додержання прав українських громадян, які досі перебувають в неволі країни-окупанта, та застосувати всі можливі важелі впливу задля якнайшвидшого повернення всіх українських політв’язнів додому!

_______________

Ця стаття — частина циклу Об’єднання про українських політв’язнів, яким не надається медична допомога у місцях несвободи тимчасово окупованого Криму та РФ.

Багато бранців Кремля мають хронічні хвороби, деякі — інвалідність, але до критичного погіршення здоров’я призводять умови утримання, фізичне насильство та повне ігнорування їхніх потреб та прав. У цьому році відсутність медичного втручання забрала життя Констянтина Ширінга і Джеміля Гафарова. РФ продовжує грубо порушувати міжнародне гуманітарне право відповідно до якого ненадання медичної допомоги прирівнюється до тортур.