«До повномасштабного вторгнення в колонії, де знаходиться мій чоловік, перебувало понад 1000 в’язнів, а тепер близько 500 — половина відправилася воювати проти України», — дружина політв’язня Володимира Якименка.

Ставлення адміністрації російської ВК №4 у м. Пугачов до бранця Володимира Якименка ніколи не було поблажливим. Після початку нової фази війни тиск на нього, як і на багатьох незаконно засуджених українців, збільшився. Володимира, колишнього жителя Херсонщини, неодноразово змушували підписати відмову від українського громадянства та намагалися завербувати до лав бойових підрозділів армії РФ.

Як зараз почувається Володимир, про що розповідає та де знаходить сили триматися Об’єднання розпитало у його дружини — Альони Якименко, що майже 5 років бореться за його звільнення.

«Серед інших ув’язнених Володимир відчуває тебе “білою вороною”. Спілкуватися дуже складно, бо у повітрі відчувається тотальна підтримка війни проти України. Попри те, що завербовані арештанти до російської армії швидко повертаються назад у пакетах, багато хто все одно хоче стати добровольцем. Адміністрація колонії дала вказівку головним в’язням, щоб вони уважно спостерігали чи не дивляться інші українські новини, аби не породжувався сумнів», — каже Альона.

Вона також додає, що Володимир відмовляється працювати у колонії на країну-агресорку, за що отримує виговори. На початку цього року його кілька разів за це поміщали у ШІЗО на 5 та 10 діб.

«Щодо обміну політв’язнів — я та наша родина дуже сподіваємося! Але саме у воєнний час, я мало в це вірю. Я розумію, що зараз в пріоритеті повертати військових, але дуже чекаю завершення війни», — додає дружина Якименка.

Нагадаємо, Володимир Якименко — таксист та активіст Автомайдану із села Чаплинка в Херсонській області. Після 2014 року він займався волонтерською діяльністю і допомагав ЗСУ, а також вивозив кримчан, які залишали півострів у період окупації. 11 червня 2017 року, коли Якименко вкотре перетинав кордон з АРК, його затримали російські силовики. Чоловіка засудили до 15 років ув'язнення.