У полоні РФ перебувають щонайменше 20 тисяч цивільних українців: Ахтем Чийгоз і Ольга Скрипник розповіли, як відбувається їхнє повернення в Україну.
Про це в інтерв'ю Espreso розповіли Голова управління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник та колишній політв'язень, народний депутат і перший заступник голови Комітету ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ахтем Чийгоз.
Ольга Скрипник: Головна проблема полягає в тому, що Росія взагалі про ці цифри не звітує. Вона їх не підтверджує і в принципі не визнає, що утримує цивільних. Тому і така велика різниця в даних. Одні з них базуються, наприклад, на реєстрі безвісті зниклих, яких вже більше ніж 30 тисяч. Мова йде лише про цивільних. Зрозуміло, що значна частина з них є полоненими.
За останніми даними від Координаційного штабу, кількість цивільних полонених, які незаконно перебувають в різних місцях утримання, може сягати 20 тисяч. Це люди, які були викрадені. Кожна громадська організація має свої певні реєстри, як і наша Кримська правозахисна група, але ми документуємо тільки те, що можна хоч якось підтвердити. Наприклад, коли навіть у Крим окупанти вивозять наших людей, викрадених з півдня, то багато хто з них перебувають у статусі, коли Росія їх не підтверджує ані українській стороні, ані родинам, ані Червоному Хресту та будь-яким міжнародним організаціям. Тому ми не можемо назвати якусь остаточну цифру, бо Росія приховує її.
Ахтем Чийгоз: Треба продовжувати все те, що робили стільки років, тому що неможливо промоніторити кожну людину. Мова йде про десятки тисяч людей, багатьох із них ми не знаємо. Це ще й не у меншій мірі залежить від самих цивільних, які потрапили у ту чи іншу ситуацію. Крім того, є ті, які намагаються використати цю ситуацію, не маючи достатньої кількості доказів, аби вважатися нашими політв'язнями або політично вмотивованими ув'язненими. Останні – це ще більший пласт людей, які перебувають під репресіями. Таку роботу, на жаль, можуть більш широко проводити тільки громадські організації.
Ахтем Чийгоз: Держава працює за конкретною схемою: є певна людина, є дані, і держава їх фіксує. Неможливо застосовувати якісь механізми. У нас є комісія, яка визнає людей політв’язнями для того, щоб держава могла їм допомагати. Як мені сказали, служби подають списки тисячами. Поки що будемо вважати, що це неперевірена інформація. Тобто є в цьому питанні ще й такі моменти, де чітко визначити ту або іншу людину заручником або в'язнем не так просто.
Ольга Скрипник: Я почну з того, що цю проблему ми маємо ще з 2014 року, коли був анексований Крим і коли почалася окупація Донбасу. Якщо по Криму хоч якісь документи люди могли знаходити через ті ж самі кримінальні справи РФ або незаконно створені суди, тобто були хоч якісь вироки, які ми не визнаємо, але це є підтвердженням, то ситуація значно погіршилась для цивільних особливо після 2022 року. Ми маємо частину нових окупованих територій, де Російська Федерація зараз начебто розбудувала якусь судову систему, але здебільшого коли вони хапають цивільних, то не надають жодних документів, які можуть це підтвердити. Коли людей тримають в катівнях, то зрозуміло, що росіяни не напишуть про це довідку і не видадуть на руки людині.
Проблема полягає в тому, що аби підтвердити полон, треба надати хоч щось, що могло б це підтвердити. Ті, хто мають вироки або якісь кримінальні справи, надають хоча б ці документи, і цього достатньо для того, аби підтвердити статус в’язня. Але все ж таки більшість, яка звертається, дійсно отримує цей статус. Мова йде про комісію, яка встановлює факт позбавлення волі внаслідок російської агресії. Вона існує вже багато років, але з 2022-го була перезапущена, адже в силу повністю вступив відповідний закон, який гарантує захист людей, позбавлених волі в рамках агресії.
Фото: Getty Images
