Життя моряка ВМС України у відставці Володимира Дудки круто змінилося 9 листопада 2016 року. Просто по дорозі в поліклініку його затримали співробітники ФСБ. Володимира та двою його колег звинуватили у підготовці диверсій буцімто на замовлення української розвідки. Дудка не визнав провини й у квітні 2019 року був засуджений на 14 років. Зараз він знаходиться у ВК №11 у м. Ставрополь.

Володимиру 58 років, 7 з яких він перебував у СІЗО та колоніях РФ. Чоловік страждає на виразку шлунка, гіпертонію, шкірний висип, аденому простати та сечокам'яну хворобу.

«Тиск стабільно високий: 150 на 90, а іноді скаче й вище цих позначок. По суті, це гіпертонія, яку в колонії не лікують. Через це у нього страшні головні болі. Я передаю йому ліки, але це скоріше можна назвати самолікуванням, адже обстеження з цього питання у колонії не було. Зовсім недавно у батька був період, коли його тіло обсипало фурункулами. Лікарі у санчастині вкололи йому антибіотики та гнійники з часом пройшли. Зараз у колонії він системно отримує тільки стоматологічну допомогу», — каже син бранця Ілля.

З 2021 р. після етапування у Дудки з'явився сверблячий висип. Лікарі знову ж таки назначали Володимиру симптоматичне лікування, а знайомі з волі передавали мазі. Ця хвороба невідомого походження постійно повертається.

З таким «букетом» хронічних та важких недугів, Володимир мав би знаходитися під наглядом лікарів, отримати конкретну постановку діагнозів та приймати препарати, що будуть саме лікувати, а не знімати другорядні прояви хвороби.

Ми закликаємо Міністерство з питань реінтеграції, Омбудсмана Дмитра Лубінця, Офіс Омбудсмана України посилити моніторинг додержання прав українських громадян, які досі перебувають в неволі країни-окупанта, та застосувати всі можливі важелі впливу задля якнайшвидшого повернення всіх українських політв’язнів додому!

_______________

Ця стаття — частина циклу Об’єднання про українських політв’язнів, яким не надається медична допомога у місцях несвободи тимчасово окупованого Криму та РФ.

Багато бранців Кремля мають хронічні хвороби, деякі — інвалідність, але до критичного погіршення здоров’я призводять умови утримання, фізичне насильство та повне ігнорування їхніх потреб та прав. У цьому році відсутність медичного втручання забрала життя Констянтина Ширінга і Джеміля Гафарова. РФ продовжує грубо порушувати міжнародне гуманітарне право відповідно до якого ненадання медичної допомоги прирівнюється до тортур.