Українці, які перебувають за ґратами через сфабриковані росіянами справи, мають право на щорічні виплати, зарахування терміну ув'язнення до пенсійного стажу та грошову допомогу на адвокатів.

Як скористатись цим правом самим політв'язням та їхнім родинам — пояснила юристка Об’єднання Катерина Левченко в матеріалі Суспільне Крим.‍

7 вересня 2019 року у рамках взаємного звільнення Україною та РФ утримуваних осіб, 35 бранців Кремля вдалося повернути додому. Серед них — Євген Панов. За сфабрикованою справою він перебував за ґратами в росіян понад три роки. Після вторгнення РФ Євген вступив до лав Збройних сил України.

«Коли перебував в ув’язненні, найбільше переживав за рідних. Якщо держава буде про них піклуватися — їм буде легше чекати того звільнення, яке обов'язково буде», — каже Євген.Катерина Левченко розповіла, що для отримання допомоги від держави родич має довести факт позбавлення особистої свободи бранця внаслідок агресії проти України, звернувшись до Міжвідомчої комісії при Мінреінтеграції. В разі позитивного рішення комісії, до звільнення бранця держава за кожен рік неволі виплачує 100 тисяч гривень його родичу. Сам політв’язень після звільнення має право отримати одноразову виплату в розмірі 100 тисяч гривень.

Колишній політв'язень Андрій Захтей рік тому звільнився з російської в'язниці. Без грошей і документів — після семи років ув'язнення за сфабрикованою справою — через Латвію добирався в Україну. Перед його поверненням дружина Андрія звернулася до Міжвідомчої комісії із заявою визнати її чоловіка політв'язнем. Проте, отримала відмову, через недостатню кількість голосів. Лише після повторного звернення Міжвідомча комісія вже ж визнала Андрія особою, яка позбавлена волі державними органами РФ. Він каже, що досі оговтується від наслідків перебування у російській в'язниці.

«Я їздив до психологічного центру в Пущі-Водиці цілий місяць. Але для розуміння — не по державній програмі, а це мої друзі, які займаються волонтерством, скажемо так, домовились», — розповів Андрій Захтей.

Євген Панов розповів, що йому з реабілітацією після російської в'язниці пощастило більше.

«Ми були в Феофанії, в депутатській лікарні, тому що наше звільнення було дуже гучним медійно. Нам пощастило, але є багато людей, які, на жаль, не мають такої уваги», — зазначив колишній бранець Кремля.
‍
Проте виписку з Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи, Євген Панов отримав тільки в лютому цього року. Щоб отримати цей документ, прийшлося звертатися до суду за юридичної підтримки Об'єднання. 

Юристка Катерина Левченко зазначила, що люди останнім часом рішення міжвідомчої Комісії чекають довго, адже після повномасштабного вторгнення вона розглядає справи політв'язнів, військовополонених та цивільних, а це — тисячі звернень.

«Комісія наскільки перевантажена, що вона приймає рішення про встановлення або непідтвердження факту впродовж кількох місяців. Після подання заяви люди можуть три-чотири місяці не знати взагалі чи їх заява була прийнята, чи розглянута. Інколи заяви губляться. Не всі, хто був в незаконному ув'язненні можуть та готові проходити цей бюрократичний процес», — наголосила Левченко.

За словами юристки, родини політв'язнів мають право і на відшкодування державою витрат на адвокатів — 53 тисячі гривень на рік.

«Інколи єдиний варіант поспілкуватися з рідною людиною, яка перебуває в ув'язненні, — через російського адвоката. Вони дуже дорогі, тож 53 тисячі щорічно — дуже мало. І спочатку гарного адвоката треба десь знайти, витратити великі кошти, а потім сподіватися на те, щоб в майбутньому держава їх компенсувала», —  каже пані Катерина.