Абдурешит Джеппаров практично все своє життя присвятив захисту прав кримськотатарського народу, зокрема боровся за повернення корінного народу на Батьківщину після сталінської депортації 1944 року. З початку російської окупації Криму Джеппаров активно допомагав жертвам політичних репресій. Наприкінці 2014 року він став координатором Кримської контактної групи з прав людини, яка намагалася сприяти пошуку жертв насильницьких зникнень на окупованому півострові. Правозахисна діяльність Джеппарова була високо оцінена на міжнародному рівні. Зокрема, у 2020 році правозахисник був номінований на Нобелівську премію миру.
За свою правозахисну діяльність Абдурешит Джеппаров та його рідні піддаються переслідуванням і випробуванням, масштаб яких важко уявити в цивілізованому світі. 27 вересня 2014 року невідомі особи в чорній уніформі викрали його сина Ісляма Джеппарова та племінника Джевдета Іслямова, доля і місцезнаходження яких досі невідомі. Є всі підстави вважати, що викрадення рідних Абдурешита Джеппарова організували співробітники ФСБ РФ. Джеппарова неодноразово затримували під час перетину адміністративної межі між АР Крим та Херсонською областю (деталі тут і тут) та вручали йому попередження “про неприпустимість порушення закону” (деталі тут і тут). Крім того, у березні 2022 року в Абдурешита Джеппарова був обшук, після якого його відправили під адміністративний арешт на 15 діб за нібито демонстрацію нацистської символіки через публікацію, начебто розміщену на його сторінці у соцмережі 2019 році.
Українська правозахисна спільнота розглядає затримання Абдурешита Джеппарова як складову систематичного та широкомасштабного переслідування кримських правозахисників та активістів, які тривають від самого початку російської окупації Кримського півострова.
Катування, насильницькі зникнення, свавільні затримання, ув'язнення та інші масові порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права в Криму й на інших окупованих територіях України стали можливими, серед іншого, через недостатню реакцію міжнародної спільноти на російську спробу анексії Криму та вторгнення на Донбас у 2014 р. Крім того, практичне ігнорування міжнародною спільнотою воєнних злочинів та злочинів проти людяності в Криму і на Донбасі стало сприятливим ґрунтом для повномасштабної війни Російської Федерації проти України.
В умовах багаторічного ігнорування Російською Федерацією практично всіх норм міжнародного права єдиним способом для припинення свавілля і звірств в АР Крим, м. Севастополі, Херсонській, Запорізькій, Донецькій та Луганській областях є найскоріша деокупація всіх територій України за допомогою наявних дипломатичних, санкційних та правових заходів, в тому числі права на самооборону, передбаченого ст. 51 Статуту ООН, і відновлення української влади на цих територіях. Зволікання з необхідною допомогою Україні лише призведе до неконтрольованого зростання кількості жертв воєнних злочинів та злочинів проти людяності на окупованих територіях, а також посилить відчуття безкарності російських окупаційних структур.
У цьому зв’язку, ми закликаємо уряди іноземних держав та міжнародні організації, зокрема учасників Міжнародної Кримської платформи:
КримSOS
Правозахисний центр “ДІЯ”
Центр прав людини ZMINA
Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля
Медійна ініціатива за права людини
Центр громадянської просвіти “Альменда”
Кримська правозахисна група
Центр громадянських свобод
ПЛАТФОРМА ЗВІЛЬНЕННЯ ПОЛІТВ'ЯЗНІВ