24 квітня 2022 року в окупованому Мелітополі затримали нині 23-річного Леоніда Попова. У хлопця є психічне захворювання — недиференційована шизофренія. Він кілька місяців провів у підвалі комендатури, де його били та морили голодом. 24 липня його доправили до лікарні у стані крайнього виснаження — при зрості 195 сантиметрів він важив 40 кілограмів. На початку серпня його відпускають, не знайшовши складу злочину. Однак як тільки Попов залишив лікарню, його одразу затримали та відвезли у невідомому напрямку. Про долю Леоніда та намагання його відшукати розповідає документаторам Об'єднання його мати, Ганна.
21 травня 2022 року затримали молодшого сина Ганни. Через тиждень Леоніда, який стояв у черзі за шаурмою, забрали військові та відвезли до комендатури. За словами матері, старший син розповідав, що його катували струмом. «Щось у нього випитували, він нічого не міг збагнути. Потім його відпустили, але забрали паспорт», – розповіла вона.
Леонід після першого затримання не хотів залишати Мелітополь, адже доглядав хворого батька. Зрештою він таки погодився виїхати, і матері вдалося зібрати необхідні документи. 26 квітня Леоніда мали забрати волонтери, але за два дні до цього він зник дорогою до будинку батька.
«Коли він зник, я збожеволіла: чи живий взагалі, що відбувається? Боялася, що через стрес він знову почне втрачати пам'ять, втрачати почуття реальності», — каже Ганна.
У червні з батьком Леоніда зв'язалася людина, яка розповіла, що сиділа разом із його сином у підвалі комендатури, де їх били, морили голодом і не давали навіть води. Він також повідомив, що Леонід у дуже тяжкому стані: «Лежить, не піднімається, дуже виснажений і постійно шепоче: „Їсти хочу“».
Ганна зв'язалася з російським військовим Левом, який запевнив її, що з сином усе гаразд, і організував з ним телефонну розмову. 24 липня Леонід повідомив матері, що він перебуває у лікарні. З'ясувалося, що військові привезли Леоніда до лікарні до гастроентерологічного відділення у стані виснаження. Льоня почав підніматися, ходити, почав розмовляти. За словами Ганни, син встиг трохи розповісти про те, що з ним відбувалося після затримання. Леонід, зокрема, заявив, що його били й військові, зокрема Лев, і співкамерники.
2 серпня батьку Леоніда зателефонували з місцевого Слідчого комітету та повідомили, що відпускають сина за відсутністю складу злочину. Батько забрав сина з лікарні, але вони лише встигли доїхати до хати. «Навіть не встигли зайти у двір, як на „Ниві“ із затемненим склом під'їхали військові — Лев із напарником. Лев сказав, що допомогти нічим не може, справа не закрита. Він простягнув мішок, щоб Льоня сам вдягнув його собі на голову. Замотали скотчем і відвезли», — розповіла Ганна. З того часу про сина їй нічого невідомо.
Зовсім недавно, 2 жовтня 2023 року, Льоня з’явився онлайн в месенджері. Була позначка, що він читає повідомлення. Ганна написала: «Це ти?». Жінці відповіли, що її син неживий.
Публікація підготована за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.