У суботу, 19 серпня, близько 11.30, Російська Федерація здійснила ракетний обстріл центру міста Чернігів. Ймовірною ціллю обстрілу було приміщення Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, в якому в цей час відбувалася виставка виробників дронів та навчальних шкіл з аеророзвідки в межах демо дня «Люті пташки».
За попередньою інформацією від СБУ, центр Чернігова був атакований крилатою ракетою наземного ракетного комплексу Іскандер (27 квітня 2023 року саме такою ракетою була обстріляна багатоповерхівка в Миколаєві). Застосування подібної зброї в самому центрі міста у вихідний та святковий день (християнське свято Преображення Господнє) проти цивільного об’єкта, яким є драматичний театр, призвело до значних втрат серед цивільного населення.
Унаслідок обстрілу станом на 22 серпня постраждала 181 особа: сім загиблих, 174 поранених (115 надано амбулаторну допомогу). Зараз у лікарнях міста перебуває 41 людина, п’ять – у тяжкому стані, решта – в стані середньої тяжкості. Всі загиблі є цивільними особами, які не перебували в приміщенні театру та випадково опинилися поруч з об’єктом нападу. Це Софія Голинська (шестирічна дівчинка), Світлана Кормільцина, Наталія Торія, Назар Ющенко, Володимир Василенко, Дмитро Магліч та Олександр Оніщенко. Пошкоджень зазнали понад 500 помешкань. Вибухова хвиля пошкодила три дитсадки, школу, будівлю міської ради, ТІЦ, відділу звернень громадян тощо. Уламками пошкоджено приватні автомобілі, громадський транспорт та частину тролейбусної контактної мережі.
Втім, потерпілих могло бути ще більше: поряд з місцем влучання ракети тисячі містян відпочивають зі своїми родинами, а за 50–70 метрів від Драмтеатру розташована П’ятницька церква, у якій, зі слів настоятеля церкви, за кілька хвилин до удару було близько тисячі вірян.
Закони й звичаї війни передбачають, що ворожі сторони повинні розрізняти військові цілі й цивільні обʼєкти. Вони також зобовʼязані перевіряти пропорційність послаблення військового потенціалу супротивника та шкоди цивільним і захищеним цивільним обʼєктами, яку може завдати така атака.
Наявної інформації щодо обстрілу та контексту, в якому він був здійснений, бракує для надання остаточної юридичної кваліфікації відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Втім, вона є індикативною для аналізу того, чи дотримувалася російська сторона принципів МГП. Розташування драмтеатру в центральній частині міста; його значення як об’єкта культурної спадщини; день та місце атаки, що зумовлювали значне скупчення цивільного населення навколо; характер заходу та склад його учасників; вид зброї, що застосовувалася, та характеристики самого удару; жертви та руйнування внаслідок атаки тощо.
Попереднє оцінювання цих факторів може свідчити про ознаки серйозного порушення міжнародного гуманітарного права і може становити воєнний злочин та/або злочин проти людяності. Однак однозначну відповідь може дати лише повноцінне та всестороннє розслідування.
Коаліція «Україна. П’ята ранку» закликає українську владу: